Стратегія економічного розвитку України

ВАРІАТИВНІСТЬ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Андрій Ігорович Смолін — 2025-12-18

Доведено, що базові стратегії конкуренції — лідерство за витратами і диференціація продукції, мають спільний цільовий орієнтир на диференціацію діяльності суб’єктів ринку. Стратегія зосередження відіграє коригуючу роль і не має самостійного значення як джерело набуття конкурентної переваги, але дозволяє диференціювати конкурентні дії підприємств з урахуванням потреб окремих сегментів споживачів.

Зазначене дозволило трансформувати базові стратегії конкуренції у похідні засоби стратегічного управління на основі ідеї широкої диференціації, а саме: стратегію диференціації продукції по собівартості та стратегію диференціації продукції по її якості і споживчій цінності з тим чи іншим рівнем зосередження на сегментах споживачів.

Здійснено дослідження конкурентної готовності рудовидобувних підприємств щодо реалізації стратегії мінімізації витрат, як пріоритетного галузевого напряму конкурентного позиціонування. Показана проблемність реалізації даної стратегії рудовидобувними підприємствами з невеликими обсягами діяльності, які не мають можливості скористатися перевагами «кривої досвіду».

Обґрунтована можливість вирішення даної проблеми за рахунок фрагментованої диференціації продукції по якості на рівні окремих асортиментних позицій з пріоритетом на сегментну диференціацію споживачів.

СТРАТЕГІЧНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ІНЖИНІРИНГОВИХ КОМПАНІЙ ЯК ДРАЙВЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛІ

Олена Володимирівна Шатілова — 2025-12-18

У статті досліджено взаємозв’язок стратегічного позиціонування інжинірингових компаній та трансформації їхніх бізнес-моделей у цифровій економіці. Розкрито роль позиціонування як механізму формування конкурентних переваг і узгодження стратегії, ресурсів та ринкової ідентичності. Проаналізовано фактори впливу (технологічні, ринкові, інституційні, організаційні) та значення цифрових технологій (BIM, IoT, AI) у переході до сервісно-платформної моделі. Систематизовано типи позиціонування: техніко-технологічне, сервісне, цифрове, екосистемне. Показано, що зміна стратегічного фокусу є драйвером трансформації бізнес-моделі та підвищення адаптивності компаній.

ПОВЕДІНКОВІ ПАТЕРНИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ

Наталія Валентинівна Шевчук — 2025-12-18

У статті досліджено поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні в умовах інституційної та ринкової невизначеності. Метою є виявлення логіки рішень фармацевтичних виробників та чинників, що її зумовлюють. Використано порівняльний аналіз, елементи поведінкової економіки та інституційний підхід. Встановлено, що поєднання регуляторних сигналів, ринкових стимулів і репутаційного тиску формує специфічні траєкторії поведінки компаній. Отримані результати дозволяють удосконалити підходи до фармацевтичної політики й підвищити передбачуваність взаємодії між державою та бізнесом.

СТРАТЕГІЧНА ЛОГІКА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Андрій Васильович Шлапак — 2025-12-18

У статті розглянуто розвиток підприємницьких структур у ситуації соціально-економічної нестабільності крізь призму інтенсифікації як внутрішньої логіки стратегічних змін. Метою дослідження є показати, як інтенсифікацію можна інструменталізувати для проєктування стратегій розвитку підприємницьких структур. Обґрунтовано поєднання різних напрямів внутрішніх змін (організаційних, знаннєвих, інноваційних, ін.) зі способами їх реалізації, у результаті чого сформовано матричний підхід і визначено стратегії інтенсифікації як керовані конфігурації, що враховують контекст функціонування суб’єктів підприємництва.

ТРАНСФОРМАЦІЇ КРИЗОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ ТА НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ

Беата Гребляускєне — 2025-12-18

У сучасному глобалізованому та надзвичайно взаємопов’язаному середовищі міжнародні бізнес-структури та неприбуткові організації дедалі частіше стикаються з кризовими ситуаціями, що мають потенціал підірвати їхню репутацію, довіру стейкхолдерів та операційну стабільність. Цифрова трансформація, стрімке поширення інформації та зростання культурної різноманітності суттєво змінили характер кризових комунікацій, переходячи від ієрархічних, статичних моделей до динамічних, адаптивних і орієнтованих на аудиторію підходів.

Метою дослідження є аналіз ключових викликів та змін у плануванні й реалізації кризових та чутливих комунікацій, зумовлених розвитком цифрових технологій та зростанням культурної складності міжнародного середовища. Методологічно робота спирається на якісні напівструктуровані інтерв’ю з фахівцями у сфері комунікацій, що дозволило зануритися у практичний досвід взаємодії з кризами в різних культурних контекстах.

Результати демонструють перехід від традиційних моделей до системного, орієнтованого на контекст та технології підходу, у якому провідну роль відіграють культурна чутливість, емпатія, адаптивність, оперативний моніторинг та цифрова координація команд. Виявлено зростання значущості локальних партнерств, двосторонньої комунікації та довіри як ключових чинників ефективного реагування. Окрему увагу приділено подвійній природі штучного інтелекту, що водночас розширює інструментарій моніторингу й створює нові ризики для достовірності інформації.

Зроблено висновок, що ефективні кризові комунікації у мультикультурному середовищі потребують інтеграції аудієнт-орієнтованих, культурно чутливих та цифрових підходів, що дозволяє організаціям підтримувати довіру та зменшувати негативний вплив криз у гіперпов’язаному світі.

БЕЗПЕКОВИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ГІС ТА МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ

Сергій Валерійович Воробйов — 2025-12-18

Об’єктом дослідження є безпековий аспект державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Предметом дослідження визначено формування переліку необхідних заходів для забезпечення інформаційної безпеки геоінформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних за стосунків, у контексті забезпечення практичної реалізації безпекового аспекту державно-приватного партнерства у сфері охорони довкілля. Метою дослідження є комплексний аналіз викликів воєнного часу та пов’язаної з цим необхідності удосконалення алгоритмів геоінформаційних, інформаційно-комунікативних цифрових інструментів у сфері охорони навколишнього природного середовища, створених на засадах державно-приватного партнерства (G2C, C2G, B2G), а також, в обґрунтуванні рекомендацій щодо створення та імплементації запобіжних механізмів витоку інформації з обмеженим доступом, яка може оброблятись або оброблялась у довоєнний період та зберігається згаданими системами. Для досягнення мети та виконання завдань дослідження застосовано комплекс методів, що забезпечили всебічне та системне дослідження процесів забезпечення інформаційної безпеки у наявних цифрових інструментах з охорони довкілля, а саме, емпіричний метод (застосовано для оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки ГІС, а також для визначення рівня готовності алгоритмів існуючих систем до імплементації оновлених алгоритмів); логічний метод (забезпечив формування науково обґрунтованих рекомендацій щодо необхідності оновлення алгоритмів існуючого програмного забезпечення у сфері охорони довкілля, а також визначення послідовності та взаємозв’язку імплементації запропонованих рішень); експертний метод та метод узагальнення (використано для обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня інформаційної безпеки згаданих цифрових інструментів); системно-структурний метод (дав змогу дослідити правові аспекти забезпечення інформаційної безпеки державних та приватних інформаційних, комунікаційних веб-систем та мобільних застосунків); метод опису та узагальнення (застосовано для розробки пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства в умовах воєнного стану в контексті предметних меж обраної теми). Ключовими результатами дослідження є систематизація масштабів безпекових викликів цифрових механізмів у сфері охорони довкілля в умовах воєнного стану, аналіз сучасного стану безпечності згаданих механізмів, обґрунтування необхідності модернізації існуючих алгоритмів відповідного програмного забезпечення та виробленні пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення безпекового аспекту державно-приватного партнерства у предметних меж обраної теми. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні механізмів координації державних та приватних (громадських) партнерів з метою забезпечення належного рівня інформаційної безпеки у геоінформаційних, комунікаційних веб-системах та мобільних застосунках у сфері охорони довкілля. Практичне значення визначається можливістю використання розроблених рекомендацій у результаті даного дослідження для підвищення рівня інформаційної безпеки цифрових механізмів у сфері охорони навколишнього природного середовища.

ІНТЕГРАЛЬНА МОДЕЛЬ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО СТРАТЕГУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Андрій Вячеславович Горін — 2025-12-18

У статті обґрунтовано адаптивний підхід до стратегування інвестиційної поведінки підприємства в умовах невизначеності та глобальних викликів. Запропоновано інтегральну модель оцінки інвестиційних ризиків, що поєднує класичне дисконтування грошових потоків на основі середньозваженої вартості капіталу (WACC) та метод чистої приведеної вартості, скоригованої за еквівалентами певності (Certainty-Equivalent NPV). Додатковим елементом моделі є дискретна інтегральна оцінка відхилень між кумулятивними потоками базового та ризик-скоригованого сценаріїв, яка слугує кількісним індикатором рівня невизначеності та прогнозованості проєкту. Запропонований підхід дає змогу ідентифікувати ступінь ризикової вразливості фармацевтичних інвестиційних проєктів, уточнити їхню інвестиційну привабливість і сформувати підґрунтя для адаптивного стратегування в умовах волатильного бізнес-середовища. Отримані результати демонструють ефективність інтегральної моделі для підтримки прийняття управлінських рішень та визначення пріоритетів інвестування у фармацевтичній галузі.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ

Олександр Євгенійович Преображенський — 2025-12-18

У статті досліджено сутність поняття «результативність» як економічної категорії, розглянуто критерії та підходи до оцінювання результативності операційної діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема із використанням збалансованої системи показників (Balanced Scorecard, BSC). Розроблено методичний інструментарій оцінювання та, на основі методів економічного аналізу, здійснено практичне оцінювання результативності діяльності на прикладі суб’єкта малого бізнесу — компанії Ucoffee за період 2021–2023 роки. Результати дослідження спрямовані на розробку практичних рекомендацій для підвищення результативності діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема шляхом визначення впливу окремих показників на загальну результативність їх операційної діяльності.

ФІНАНСОВА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ПРОЗОРОСТІ ТА ГАРМОНІЗАЦІЯ З ОЦІНОЧНИМИ СТАНДАРТАМИ ЄС

Дмитро Володимирович Бойченко — 2025-12-18

Об’єктом дослідження є система публічних закупівель в
Україні в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграції. Предметом дослідження визначено фінансову ефективність, прозорість процедур закупівель та відповідність національних практик оціночним стандартам Європейського Союзу. Метою дослідження є формулювання науково обґрунтованих підходів до вдосконалення механізмів оцінювання прозорості та ефективності використання публічних коштів, з урахуванням викликів цифровізації, інституційної спроможності та стратегічного бюджетування. Для досягнення мети застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення; проаналізовано чинні підходи до моніторингу закупівель, виявлено ключові проблеми, зокрема домінування неконкурентних процедур, обмежену участь регіональних замовників та недостатню інтеграцію інструментів сталих закупівель.

За результатами дослідження підтверджено гіпотезу щодо доцільності застосування комплексних підходів, які дозволяють інтегрувати критерії прозорості та економічної ефективності в єдину систему оцінювання. Представлені висновки узгоджуються з рекомендаціями OECD та практиками ЄС, зокрема в частині багатофакторного аналізу, ризик-індикаторів, компаративного оцінювання та цифрової трансформації закупівельної політики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення прикладних механізмів планування, моніторингу та оцінювання закупівель, зокрема в контексті виконання зобов’язань України в рамках процесу євроінтеграції.

ДЕЗІНФОРМАЦІЙНА ІНФІЛЬТРАЦІЯ: ФЕНОМЕН ВИНИКНЕННЯ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ

Олександр Валентинович Карпенко — 2025-12-18

У статті обґрунтовано виникнення соціально-філософського феномену дезінформаційної інфільтрації та проаналізовано наслідки її впливу на суспільство. Надано авторське визначення поняття «дезінформаційна інфільтрація» та запропоновано механізми протидії проникненню незаконного, небезпечного, шкідливого, хибного, оманливого та маніпулятивного контенту в кіберпростір України. Виявлено недосконалість українського законодавства, яке не регламентує інструменти протидії дезінформації, а також не передбачає відповідальності за поширення неправдивої інформації. Обґрунтовано, що дезінформація породжує суспільну недовіру до органів державної влади та демократичних цінностей, що становить серйозну загрозу та завдає значної шкоди суспільству. Ідея про те, що дезінформаційна інфільтрація є однією з причин кризи демократії, чітко постає як гіпотеза для подальших наукових досліджень. Наголошується, що відповідно до
європейських стандартів дезінформація не вважається незаконною, і її поширення законом не забороняється. Крім того, виробники фейкових новин прямо чи опосередковано захищені демократичним правом на свободу слова та свободу вираження поглядів. Країни ЄС борються не з дезінформацією, а з кіберзлочинністю та поширенням незаконного контенту, пов’язаного з екстремізмом, расовою ненавистю, мовою ворожнечі, насильством, гендерною або релігійною нетерпимістю, дитячою порнографією, торгівлею наркотиками або зброєю — тобто не з причинами, а з наслідками. Це визначає неефективність застосування в Україні несанкційної державної (інформаційної) політики проти поширювачів дезінформації в кіберпросторі.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ВИРІШЕННЯ БОРГОВИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНИ

Світлана Василівна Онишко — 2025-12-18

У статті акцентується увага на необхідності пошуку ефективних рішень для подолання боргових проблем України. Зокрема, акцент робиться на окресленні можливостей використання трендових методів та інструментів, що користуються популярністю у світі. Здійснено порівняння характеристик фінансових репресій, фіскальної консолідації, реструктуризації, зелених та інфраструктурних облігацій для визначення прийнятності їх застосування в поточній чи перспективній українській практиці. Визначено, що жоден із методів або інструментів не володіє повним переліком переваг: де одні демонструють свою ефективність, інші виявляються недієвими. Це свідчить про відсутність єдиної стратегії вирішення боргових проблем країни. Боргова ситуація визначається множинністю специфічних умов і характеристик, вимагаючи індивідуального підбору відповідних методів та інструментів їх вирішення. У зазначеному контексті наголошено на значимості досвіду високорозвинених країн і країн із ринками, що формуються, які, зіштовхнувшись із борговими проблемами, віднайшли ефективні шляхи їх подолання.

НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ТА ЇХ КОНВЕРГЕНЦІЯ У ГЛОБАЛЬНИХ УМОВАХ

Володимир Анатолійович Хоманець — 2025-12-18

Стаття присвячена системному дослідженню національних моделей економічної дипломатії та конкретизації ключових напрямів їх конвергенції в умовах глобалізації. Запропоновано типологію національних дипломатичних моделей за виокремленими автором критеріями та комплексно проаналізовано їх стратегічні переваги і обмеження з погляду реалізації державами національних інтересів на міжнародній арені. Доведено, що сучасні національні моделі економічної дипломатії у більшості випадків мають «гібридний» характер, органічно поєднуючи окремі елементи різноманітних типів їх інструментального забезпечення, інституційної й управлінської структури, геополітичної і стратегічної орієнтації. Наголошується, що у глобальних умовах спостерігається динамічна конвергенція національних моделей економічної дипломатії через зближення підходів різних держав до формування і реалізації дипломатичних практик.

АНАЛІЗ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРИКЛАД УКРАЇНИ

Вікторія Юріївна Кириленко — 2025-12-18

У статті представлено інтегрований методологічний підхід до аналізу формування ланцюгів створення цінності у сфері охорони здоров’я, який поєднує концепції стійкості, гнучкості та ефективності як взаємодоповнювальних характеристик сучасних систем постачання. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційного акценту на операційній ефективності до багатовимірного оцінювання, що враховує здатність системи адаптуватися та відновлюватися в умовах кризових впливів. Запропоновано авторські фінансові, операційні та гібридні метрики для кількісного вимірювання трьох ключових параметрів, які можуть застосовуватися як у стратегічному плануванні, так і в оперативному управлінні.

Методика апробована на прикладі чотирьох підсекторів охорони здоров’я України — фармацевтики, медичного обладнання, витратних матеріалів і крові — у період пандемії COVID-19 та повномасштабної війни (2020–2025 рр.). Оцінювання показало суттєву диференціацію у рівнях стійкості та адаптивності підсекторів, виокремивши критичні вразливості (зокрема, залежність від імпорту медичного обладнання) та сильні сторони (локальна репрофілювальна гнучкість виробників витратних матеріалів). Доведено, що цифрова координація, багатоканальність постачання та сценарне моделювання є ключовими факторами підвищення надійності галузевих ланцюгів.

Запропонований підхід має як наукову, так і практичну значущість, оскільки може використовуватися для удосконалення державної політики, планування запасів, оцінювання ризиків та проєктування стійких систем медичного забезпечення.

СТРУКТУРА ТА СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Богдан Олегович Решетняк — 2025-12-18

У статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку логістичних послуг. Визначено рейтинг провідних країн за Індекс ефективності логістики з зазначенням позиції України. Представлено динаміку обсягів ринку, регіональну структуру, витрати за видами послуг та основні сегменти споживання. Особливу увагу приділено розвитку ринку 4PL-операторів, їх ролі в цифровізації та оптимізації ланцюгів постачання. Визначено ключових гравців сегменту 4PL світового ринку логістичних послуг. Зроблено висновок про перспективність логістики як стратегічного напряму глобального економічного розвитку.