ВІДПОВІДАЛЬНЕ ШІ-ЛІДЕРСТВО В HRM 5.0: ЕТИЧНІ, УПРАВЛІНСЬКІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ ЗАСАДИ АЛГОРИТМІЧНИХ РІШЕНЬ

Анотація

У статті концептуалізовано відповідальне ШI‑лідерство як ключовий вимір HRM 5.0 в умовах зростаючої алгоритмізації процесів управління людськими ресурсами. Метою дослідження є обґрунтування етичних, управлінських, регуляторних та економічних засад відповідального ШI‑лідерства шляхом поєднання людиноцентричної логіки HRM 5.0 з вимогами алгоритмічної справедливості та юридичними зобов’язаннями, пов’язаними з використанням високоризикових ШI‑систем у сфері зайнятості. Методологічну основу становлять системний і порівняльний аналіз, концептуальний синтез та правова інтерпретація наукових джерел 2020–2026 рр., а також положення Регламенту ЄС про штучний інтелект. У роботі доведено, що відповідальне ШI‑лідерство не може розглядатися як допоміжна цифрова компетентність HR‑менеджера. Натомість воно є інтегративною управлінською здатністю, що забезпечує етичне проєктування, впровадження, інтерпретацію та аудит алгоритмічних рішень, які впливають на працівників і кандидатів. Стаття визначає виміри алгоритмічної справедливості, розкриває системні джерела алгоритмічної упередженості на всіх етапах життєвого циклу ШI‑систем та окреслює управлінські функції HR‑лідерів, пов’язані з підзвітністю, людським наглядом, захистом прав працівників і розвитком ШI‑грамотності. Окрему увагу приділено економічним наслідкам відповідального ШI‑лідерства. Показано, що воно знижує витрати, пов’язані з алгоритмічною упередженістю, скорочує транзакційні та комплаєнс‑витрати, підвищує точність і ефективність HR‑рішень, сприяє продуктивності праці та зміцнює конкурентоспроможність підприємств. Наукова новизна статті полягає у запропонуванні інтегрованої моделі відповідального ШI‑лідерства в HRM 5.0, яка поєднує людиноцентричність, алгоритмічну справедливість, ШI‑урядування, регуляторну відповідність та економічну ефективність. Практична цінність дослідження полягає у формуванні концептуальної основи для організаційних політик відповідального використання ШІ у HR, програм розвитку лідерства та діагностичних інструментів оцінювання готовності HRM‑екосистем до етично та економічно обґрунтованого алгоритмічного прийняття рішень.