ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ВЕЛИКИМИ МОВНИМИ МОДЕЛЯМИ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ: УКРАЇНСЬКІ ВИКЛАДАЧІ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Автор(и)

  • Олена Феліксівна МИХАЙЛЕНКО Гете Інститут-Україна , Україна

DOI:

https://doi.org/10.33111/sedu.2026.58.336.354

Ключові слова:

взаємодія людини та великих мовних моделей, розподілене пізнання, інтелектуальна безперервність, розподілена відновлюваність, вища освіта воєнного часу, асиметрія людини та LLM, академічна робота в умовах нестабільності

Анотація

Стаття досліджує, яким чином взаємодія людини з великими мовними моделями (LLM) реорганізує підтримання безперервності академічної праці в умовах війни. В українській вищій освіті повітряні тривоги, переміщення, інфраструктурна нестабільність, емоційне навантаження дедалі більше порушують умови, необхідні для сталої інтелектуальної діяльності. Водночас існуючі дослідження взаємодії людини та штучного інтелекту переважно зосереджуються на технологічних можливостях, етичних питаннях або результатах навчання, приділяючи значно менше уваги тому, як взаємодія з LLM підтримує безперервність професійної та академічної діяльності в умовах нестабільності. У статті розроблено теоретичну рамку для аналізу взаємодії людини з LLM на основі поєднання теорій Діяльності, Розподіленого Пізнання, Обмежених Знань і Ресурсів, та Доступності (Affordances). Методологічно дослідження ґрунтується на абдуктивному підході та інтерпретативному аналізі журналів взаємодії з LLM, добровільно наданих українськими викладачами, які використовували системи ChatGPT, Claude, Gemini та Copilot в умовах війни. У результаті було визначено п’ять вимірів асиметрії взаємодії людини та LLM: темпоральну, контекстуальну, досвідну, когнітивну та асиметрію відновлення. Також ідентифіковано два механізми підтримання Розподіленої Відновлюваності: екстерналізація через збереження історій взаємодії та темпоральне стиснення через швидку процедурну стабілізацію. Наукова новизна статті полягає у розробленні методологічного підходу і словника для аналізу взаємодії людини та LLM в умовах нестабільності, зокрема у систематизації асиметрій між людським і штучним інтелектом, що формують підтримання безперервності інтелектуальної діяльності. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування результатів у навчальних програмах і політиках вищої освіти, кризової педагогіки, професійного розвитку викладачів та подальших досліджень взаємодії людини та штучного інтелекту.

Біографія автора

Олена Феліксівна МИХАЙЛЕНКО , Гете Інститут-Україна

канд. екон. наук, доцент, Гете Інститут-Україна, Київ, Україна

Посилання

Engeström, R. (2009). Who is acting in an activity system? In A. Sannino, H. Daniels, & K. D. Gutiérrez (Eds.), Learning and expanding with activity theory (pp. 257–273). Cambridge University Press.

Engeström, Y. (2000). Activity theory as a framework for analyzing and redesigning work. Ergonomics, 43(7), 960–974. https://doi.org/10.1080/001401300409143

Gibson, E., & Rader, N. (1979). Attention: The perceiver as performer. In Attention and cognitive development (pp. 1–21). Springer.

Hutchby, I. (2003). Affordances and the analysis of technologically mediated interaction: A response to Brian Rappert. Sociology, 37(3), 581–589.

Hutchins, E. (1995). Cognition in the Wild. MIT press.

Kaptelinin, V., & Nardi, B. (2022). Agency. In Activity Theory in HCI: Fundamentals and Reflections (pp. 52–60). Springer.

Kaptelinin, V., & Nardi, B. A. (2012). Activity theory in HCI: Fundamentals and reflections. Morgan and Claypool. https://doi.org/10.2200/S00413ED1V01Y201203HCI013

Lavrysh, Y., Lytovchenko, I., Lukianenko, V., & Golub, T. (2025). Teaching during the wartime: Experience from Ukraine. In (Vol. 57, pp. 197–204): Taylor & Francis.

Norman, D. A. (2008). The way I see IT signifiers, not affordances. interactions, 15(6), 18–19.

Raveendranath, B., Rosopa, E., & Pagano, C. C. (2024). “I Got all I Need to Know About Affordances from Norman”: What Engineers, Designers, and Architects Need to Know About Affordances. In The Modern Legacy of Gibson's Affordances for the Sciences of Organisms (pp. 327–347). Routledge.

Suchman, L. A. (2007). Human-machine reconfigurations: Plans and situated actions. Cambridge University Press.

Timmermans, S., & Tavory, I. (2012). Theory construction in qualitative research: From grounded theory to abductive analysis. Sociological theory, 30(3), 167–186.

Wang, P. (2006). Rigid flexibility: The logic of intelligence. Springer.

Wang, P. (2019). On defining artificial intelligence. Journal of Artificial General Intelligence, 10(2), 1–37. https://doi.org/10.2478/jagi-2019-0002

Zhyhora, I., Vdovenko, V., Baraniuk, I., Kotelianets, N., & Nikitina, O. (2024). Innovations in education in times of war: Research and evaluation of results. Revista Eduweb, 18(2), 88–99. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2024.18.02.6

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-31

Як цитувати

МИХАЙЛЕНКО , О. Ф. (2026). ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ВЕЛИКИМИ МОВНИМИ МОДЕЛЯМИ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ: УКРАЇНСЬКІ ВИКЛАДАЧІ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ. Стратегія економічного розвитку України, 58, 336–354. https://doi.org/10.33111/sedu.2026.58.336.354

Номер

Розділ

Освіта