Стратегія економічного розвитку України

ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ВЕЛИКИМИ МОВНИМИ МОДЕЛЯМИ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ: УКРАЇНСЬКІ ВИКЛАДАЧІ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Олена Феліксівна МИХАЙЛЕНКО — 2026-05-31

Стаття досліджує, яким чином взаємодія людини з великими мовними моделями (LLM) реорганізує підтримання безперервності академічної праці в умовах війни. В українській вищій освіті повітряні тривоги, переміщення, інфраструктурна нестабільність, емоційне навантаження дедалі більше порушують умови, необхідні для сталої інтелектуальної діяльності. Водночас існуючі дослідження взаємодії людини та штучного інтелекту переважно зосереджуються на технологічних можливостях, етичних питаннях або результатах навчання, приділяючи значно менше уваги тому, як взаємодія з LLM підтримує безперервність професійної та академічної діяльності в умовах нестабільності. У статті розроблено теоретичну рамку для аналізу взаємодії людини з LLM на основі поєднання теорій Діяльності, Розподіленого Пізнання, Обмежених Знань і Ресурсів, та Доступності (Affordances). Методологічно дослідження ґрунтується на абдуктивному підході та інтерпретативному аналізі журналів взаємодії з LLM, добровільно наданих українськими викладачами, які використовували системи ChatGPT, Claude, Gemini та Copilot в умовах війни. У результаті було визначено п’ять вимірів асиметрії взаємодії людини та LLM: темпоральну, контекстуальну, досвідну, когнітивну та асиметрію відновлення. Також ідентифіковано два механізми підтримання Розподіленої Відновлюваності: екстерналізація через збереження історій взаємодії та темпоральне стиснення через швидку процедурну стабілізацію. Наукова новизна статті полягає у розробленні методологічного підходу і словника для аналізу взаємодії людини та LLM в умовах нестабільності, зокрема у систематизації асиметрій між людським і штучним інтелектом, що формують підтримання безперервності інтелектуальної діяльності. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування результатів у навчальних програмах і політиках вищої освіти, кризової педагогіки, професійного розвитку викладачів та подальших досліджень взаємодії людини та штучного інтелекту.

АДАПТИВНА РАЦІОНАЛЬНІСТЬ В ЕПОХУ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: СТАНОВЛЕННЯ ПОСТРАЦІОНАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Олена Миколаївна ГРЕБЕШКОВА — 2026-05-31

Зростання глобальної нестабільності дедалі більше підриває класичну логіку економічної раціональності, засновану на оптимізації, прогнозованості та довгостроковому плануванні. В умовах геополітичної турбулентності, технологічних змін, військових конфліктів і радикальної невизначеності традиційні підходи до стратегічного управління часто виявляються недостатніми для забезпечення стійкості економічних систем. Метою статті є концептуалізація адаптивної раціональності як контекстно чутливої форми стратегічної поведінки та обґрунтування формування постраціональної парадигми розвитку. Методологія дослідження поєднує поведінкову стратегію, теорію динамічних здібностей, resilience-oriented management і логіку реальних опціонів. На основі аналізу українських підприємств, зокрема фармацевтичного сектору, показано, що резервні потужності, диверсифікація ланцюгів постачання та стратегічна гнучкість дедалі більше виступають механізмами забезпечення стійкості в умовах радикальної невизначеності. Наукова новизна полягає у розробленні багатовимірної моделі постраціонального розвитку економічних систем.

ДИВЕРСИФІКАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Олександр Володимирович ГРАБОВЕНКО — 2026-05-31

У статті досліджено трансформацію підходів до управління підприємствами сфери пожежної безпеки в умовах тривалої військової агресії, що спричинила фундаментальну трансформацію від стратегій простого виживання до формування комплексної моделі стійкості. Актуальність роботи зумовлена критичною невідповідністю між традиційними механізмами диверсифікації, орієнтованими на стабільне зростання, та реальними потребами бізнесу в умовах каскадних воєнних шоків і руйнації ринків. Метою дослідження є концептуалізація диверсифікаційної стійкості як іманентної властивості економічної системи, що забезпечує збереження її критично важливих функцій. Автором представлено результати опитування двадцяти трьох вітчизняних підприємств сфери послуг пожежної безпеки, на основі якого побудовано концепцію диверсифікаційної стійкості як динамічної спроможності миттєво реконфігурувати ресурсний потенціал у відповідь на екзогенні загрози для підтримки функціональної цілісності підприємства. Розроблено авторську типологію диверсифікаційної поведінки, яка вперше виокремлює вимушений, адаптивний, проактивний і нульовий вектори розвитку залежно від профілю стійкості суб’єкта господарювання. Практична цінність роботи втілена у запропонованій системі спеціалізованих індикаторів, що охоплюють опірність, адаптивність, швидкість відновлення та збереження функцій бізнесу. Такий інструментарій дозволяє керівникам компаній формалізувати стратегічне планування в умовах екстремальної невизначеності, перетворюючи кризові виклики на можливості для сталого розвитку у воєнний період.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

В’ячеслав Олексійович ДАНИЛЮК — 2026-05-31

Цифрова комунікація є інструментом організування багатьох основних процесів організації, зокрема маркетингових, збутових, операційних. Тому аналізування процесу цифрової комунікації і його удосконалення є актуальним, оскільки забезпечує зростання ефективності цього процесу та підвищує результативність функціонування організації в цілому. Метою статті є визначення основних елементів аналізування процесу цифрової комунікації організації та шляхів підвищення ефективності цифрової комунікації на прикладі підприємства галузі охорони здоров’я України. Стаття є емпіричним дослідженням, в якій використано методи спостереження та оцінювання процесу цифрової комунікації в реально функціонуючому підприємстві. У статті наведено послідовність етапів аналізування процесу цифрової комунікації з акцентом на етапи збору і підготовки інформації, формування контенту для цифрових каналів, публікацію та поширення контенту, взаємодію з аудиторією, моніторинг та оцінювання ефективності комунікацій; розглянуто інструменти підвищення ефективності цифрової комунікації. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виділенні спільних і відмінних рис поняття «цифрова комунікація» за різними авторами, виокремленні елементів для аналізування процесу цифрової комунікації, визначенні його особливостей для підприємства сфери охорони здоров’я, а також у формуванні набору інструментів підвищення ефективності цифрової комунікації. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих етапів аналізування процесу цифрової комунікації та інструментів підвищення її ефективності в широкому колі організацій різних типів діяльності.

ВПЛИВ ЛОГІСТИЧНИХ ВИТРАТ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ АГРОТРЕЙДЕРІВ

Олена Олександрівна КИЗЕНКО — 2026-05-31

У сучасних умовах глобалізації та зростання волатильності ринків ефективне управління оборотним капіталом підприємств аграрного сектору набуває особливої актуальності, оскільки логістичні витрати та вибір умов постачання суттєво впливають на тривалість операційного та фінансового циклу підприємства. Метою дослідження є оцінювання впливу ключових параметрів логістичної діяльності, включаючи транспортні витрати, обсяги перевезень, рівень складського забезпечення та логістичну інфраструктуру, на тривалість обороту оборотного капіталу підприємств. Методологічну основу становить регресійно-кореляційний аналіз на основі емпіричних даних, що включають показники витрат на автомобільні, залізничні перевезення, елеваторні витрати, обсяги партій продукції, час зберігання, а також якісні характеристики логістичної системи. Додатково застосовано дискриптивну статистику та перевірку мультиколінеарності для підвищення надійності результатів моделювання. Отримані результати свідчать про статистично значущий вплив транспортних витрат і часу зберігання на збільшення тривалості циклу оборотного капіталу, тоді як наявність складської інфраструктури та використання більш гнучких логістичних рішень сприяють його скороченню. Наукова новизна полягає у комплексному поєднанні кількісних і якісних логістичних параметрів у межах єдиної моделі оцінювання оборотного капіталу аграрних підприємств. Практична цінність полягає у можливості використання отриманих результатів для оптимізації логістичних витрат, удосконалення структури постачання та підвищення ефективності управління фінансовими потоками підприємств аграрного сектору.

ВІДПОВІДАЛЬНЕ ШІ-ЛІДЕРСТВО В HRM 5.0: ЕТИЧНІ, УПРАВЛІНСЬКІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ ЗАСАДИ АЛГОРИТМІЧНИХ РІШЕНЬ

Оксана Іванівна КРАВЧУК — 2026-05-31

У статті концептуалізовано відповідальне ШI‑лідерство як ключовий вимір HRM 5.0 в умовах зростаючої алгоритмізації процесів управління людськими ресурсами. Метою дослідження є обґрунтування етичних, управлінських, регуляторних та економічних засад відповідального ШI‑лідерства шляхом поєднання людиноцентричної логіки HRM 5.0 з вимогами алгоритмічної справедливості та юридичними зобов’язаннями, пов’язаними з використанням високоризикових ШI‑систем у сфері зайнятості. Методологічну основу становлять системний і порівняльний аналіз, концептуальний синтез та правова інтерпретація наукових джерел 2020–2026 рр., а також положення Регламенту ЄС про штучний інтелект. У роботі доведено, що відповідальне ШI‑лідерство не може розглядатися як допоміжна цифрова компетентність HR‑менеджера. Натомість воно є інтегративною управлінською здатністю, що забезпечує етичне проєктування, впровадження, інтерпретацію та аудит алгоритмічних рішень, які впливають на працівників і кандидатів. Стаття визначає виміри алгоритмічної справедливості, розкриває системні джерела алгоритмічної упередженості на всіх етапах життєвого циклу ШI‑систем та окреслює управлінські функції HR‑лідерів, пов’язані з підзвітністю, людським наглядом, захистом прав працівників і розвитком ШI‑грамотності. Окрему увагу приділено економічним наслідкам відповідального ШI‑лідерства. Показано, що воно знижує витрати, пов’язані з алгоритмічною упередженістю, скорочує транзакційні та комплаєнс‑витрати, підвищує точність і ефективність HR‑рішень, сприяє продуктивності праці та зміцнює конкурентоспроможність підприємств. Наукова новизна статті полягає у запропонуванні інтегрованої моделі відповідального ШI‑лідерства в HRM 5.0, яка поєднує людиноцентричність, алгоритмічну справедливість, ШI‑урядування, регуляторну відповідність та економічну ефективність. Практична цінність дослідження полягає у формуванні концептуальної основи для організаційних політик відповідального використання ШІ у HR, програм розвитку лідерства та діагностичних інструментів оцінювання готовності HRM‑екосистем до етично та економічно обґрунтованого алгоритмічного прийняття рішень.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Дмитро Владиславович ЛІНДАЄВ — 2026-05-31

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення збутової діяльності виробничих підприємств України в умовах трансформації економіки та зростання конкуренції. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для уточнення сутності збутової діяльності; системний підхід – для визначення чинників впливу на її ефективність; порівняльний аналіз – для оцінки сучасного стану збутових процесів; узагальнення – для формування практичних рекомендацій. Встановлено, що ефективність збутової діяльності визначається комплексом внутрішніх (ресурсний потенціал, рівень управління, якість продукції) та зовнішніх (конкурентне середовище, ринкова кон’юнктура, державне регулювання) чинників. Виявлено ключові проблеми, серед яких низький рівень цифровізації збуту, неефективність каналів розподілу та недостатня орієнтація на потреби споживачів. Обґрунтовано напрями вдосконалення: впровадження цифрових технологій, оптимізація збутових каналів, активізація маркетингових інструментів та підвищення клієнтоорієнтованості. В дослідженні удосконалено методичний підхід до оцінювання ефективності збутової діяльності шляхом інтеграції коефіцієнтного, факторного та порівняльного аналізу підприємств. Отримані результати можуть бути використані виробничими підприємствами для підвищення ефективності збуту, адаптації до змін зовнішнього середовища та забезпечення сталого розвитку.

СХО-МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ КОМПЕТЕНЦІЯМИ СТАРТАПІВ РАННІХ СТАДІЙ

Максим Віталійович МОНЕТА — 2026-05-31

У статті досліджується специфіка управління компетенціями команд стартапів на ранніх стадіях розвитку (pre-seed та seed) з акцентом на їхню здатність до ефективного тестування гіпотез. Обґрунтовано ключову тезу про те, що венчурні інвестори вкладають ресурси не стільки в початкову ідею, скільки в команду та її вірогідну спроможність ітеративно тестувати гіпотези для пошуку відповідності продукту ринку (Product-Market Fit) і подальшого масштабування. На основі міжнародних фреймворків (зокрема EntreComp) та практичних досліджень проаналізовано таксономію підприємницьких навичок, де ефективним інструментом оптимізації ресурсів без невиправданого розширення штату визначено застосування гнучкої моделі CxO (Chief Everything Officer). Для розуміння впливу зовнішнього середовища здійснено порівняльний аналіз екосистем Сан-Франциско, Стокгольма та Києва, який доводить, що умови оточення, рівень конкуренції та доступність венчурного капіталу безпосередньо формують унікальні вимоги до пріоритетності компетенцій засновників. Зроблено висновок, що цілеспрямоване управління компетенціями впливає на досягнення цілей стартапу та є вагомим чинником сталого розвитку стартап-екосистем, тоді як низькі початкові витрати й мобільність малої команди дозволяють зробити процес перевірки ідей економічно доцільнішим від інших бізнес-моделей. Запропоновано інтегровану матрицю компетенцій, яка обʼєднює компетенції важливих в сфері освіти, підприємництва та стартапів. Адаптовано модель CxO до ранніх стартапів для відповідності компетенцій з матриці — компетенціям стартапів. Запропоновано таблицю імперичного дослідження українських стартапів з відповідністю компетенцій засновників їх ролі CxO в стартапі. В результаті аналізу на прикладі трьох екосистем виявлено екосистемну варіативність пріоритетності компетенцій. Запропоновано практичні рекомендації для засновників стартапів.

РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ FMCG-СЕКТОРУ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Людмила Анатоліївна ПЕТРЕНКО — 2026-05-31

У статті представлено результати емпіричного дослідження резильєнтності українських підприємств FMCG-сектору в умовах війни. Емпіричною базою слугують панельні мікродані Orbis за 2019–2024 рр., які охоплюють три довоєнні роки, та три роки повномасштабного вторгнення; для коректного зіставлення динаміки усі грошові показники переведено у постійні ціни 2019 р. за індексом споживчих цін Національного банку. Дослідницький дизайн поєднує аналіз агрегатної та сегментної динаміки сектору в розрізі чотирьох ланок ланцюга створення вартості (виробництво, оптова та роздрібна торгівля, а також категорія «вторинна FMCG») з регіональним розрізом за п'ятьма групами областей, виокремленими за рівнем безпекового впливу війни — від тимчасово окупованих територій і фронтової зони до західних регіонів і м. Києва. У межах цих двох аналітичних ліній оцінюються виживаність когорти підприємств, індекс відновлення на рівні підприємства, динаміка чисельності працівників, рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Аргументовано, що FMCG-сектор не зазнав фронтального колапсу, а структурно реструктуризувався: фінансовий профіль підприємств, які пережили шок, покращився внаслідок ефекту очищення, концентрація не перейшла поріг олігополізації, а просторове «перепакування» — через релокацію, заміну та формування нових центрів виробництва — виявилося провідним механізмом адаптації вітчизняних підприємств, що принципово відрізняє їхню реакцію від поведінки мультинаціональних компаній у зарубіжних дослідженнях. Зафіксовано стійкий регіональний градієнт відновлення — від західних регіонів і столиці до зони активних бойових дій — який зберігається після трьох років війни і свідчить про закріплення нової, регіонально асиметричної рівноваги сектору. Сформульовано рекомендації щодо диференційованої державної підтримки сектору за регіонами, сегментами ланцюга створення вартості та розміром підприємства.

СПОСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РОЗВИТКУ КОМПАНІЙ ІЗ СИСТЕМНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ІТ-РІШЕНЬ

Сергій Станіславович ФЕДОРОВ — 2026-05-31

Стаття присвячена дослідженню способів економічного забезпечення результативності розвитку компаній із системної інтеграції ІТ рішень – одного з найбільш динамічних і стратегічно важливих секторів сучасної цифрової економіки. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю інформаційних технологій як драйвера трансформації управлінських процесів, а також недостатньою розробленістю комплексних підходів до оцінювання та забезпечення результативності ІТ-компаній в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Метою статті є аналіз способів економічного забезпечення результативності розвитку компаній із системної інтеграції ІТ рішень на основі порівняльного вивчення досвіду TIS Inc. (Японія) та LAN Systems (Україна) за 2020-2025 роки, а також визначення ключових детермінант стійкої результативності в різних умовах зовнішнього середовища. Методологічну основу дослідження становлять методи порівняльного аналізу, горизонтального аналізу фінансових показників, аналіз виконання планових показників, кейс-аналіз, якісний аналіз факторів результативності. Дослідження базується на офіційних фінансових звітах компаній за 2020-2025 роки. Наукова новизна полягає у виявленні специфічних способів економічного забезпечення результативності ІТ-компаній, що поєднують ресурсно-орієнтований підхід, стратегії внутрішнього зростання та цифрову трансформацію управлінських систем. Практична цінність результатів визначається можливістю їх застосування у формуванні стратегій стійкого розвитку ІТ-компаній, що функціонують в умовах невизначеності.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКІНГУ ТА ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В ЕПОХУ BIGTECH

Олена Валеріївна БУЛАТОВА — 2026-05-31

У статті досліджено трансформацію інвестиційного банкінгу та фінансового посередництва в умовах розширення діяльності бігтех-компаній у сфері фінансових послуг. Актуальність дослідження зумовлена формуванням нових моделей фінансової взаємодії, у межах яких цифрові платформи поєднують платіжні сервіси, кредитні операції, інвестиційні інструменти, хмарну інфраструктуру та алгоритмічну аналітику в межах єдиних цифрових екосистем. Обґрунтовано, що бігтех-фінанси формують нову конфігурацію фінансового посередництва, засновану на контролі над клієнтськими інтерфейсами, даними та цифровою інфраструктурою. Методологічну основу дослідження становлять структурно-логічний аналіз, порівняльний аналіз, систематизація та теоретичне узагальнення. Запропоновано концептуалізацію регуляторної асиметрії як структурної нерівності конкурентних умов між банківськими установами та бігтех-компаніями. Синтетичний банкінг визначено як гібридну модель фінансового посередництва, за якої банківські функції розподіляються між ліцензованими фінансовими інститутами та цифровими платформами. Доведено, що трансформація інвестиційного банкінгу супроводжується переходом від балансово-центрованої моделі конкуренції до моделей, заснованих на екосистемній інтеграції, платформеній координації та контролі над цифровою фінансовою інфраструктурою.

Обґрунтовано, що бігтех-фінанси генерують нові форми операційного системного ризику, пов’язаного з концентрацією хмарної інфраструктури, технологічною залежністю та фрагментацією регуляторних режимів. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні аналітичної рамки інтерпретації бігтех-фінансів як гібридної інституційної конфігурації, що поєднує елементи банкінгу, платформеної економіки та управління цифровою інфраструктурою. Практичне значення результатів пов’язане з можливістю використання запропонованого підходу для формування інтегрованих моделей регулювання цифрових фінансових екосистем. Запропонований підхід також може бути використаний для дослідження екосистемної конкуренції, цифрового фінансового управління та довгострокової трансформації глобальних фінансових ринків.

ГНУЧКЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В ІННОВАЦІЙНИХ ТА R&D-ПРОЄКТАХ: ІНТЕГРАЦІЯ TRL, PM² ТА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ

Ірина Володимирівна КУБАРЕВА — 2025-05-31

У статті досліджуються підходи до гнучкого бюджетування інноваційних та R&D-проєктів, що реалізуються в умовах технологічної невизначеності, поетапного розвитку технологій та зростаючої складності інноваційних екосистем. Інноваційні та R&D-проєкти характеризуються ітеративним експериментуванням, розвитком технологічних рішень, динамічними потребами в ресурсах і взаємозалежністю стейкхолдерів, що ускладнює координацію та підвищує рівень невизначеності. За таких умов традиційні підходи до бюджетування, засновані на фіксованому фінансовому плануванні, стають недостатніми. Метою дослідження є розроблення інтегрованого фреймворку гнучкого бюджетування інноваційних та R&D-проєктів шляхом поєднання планування ресурсів, управління резервами, координації фінансування та механізмів управління на різних стадіях розвитку технологій. Дослідження має концептуально-аналітичний характер і ґрунтується на системному, екосистемному, процесному та ризикоорієнтованому підходах. У роботі використано порівняльний аналіз, системний аналіз, логічне узагальнення та концептуальне моделювання для інтеграції підходів до проєктного управління, бюджетування, TRL-орієнтованого управління та координації інноваційних екосистем у межах єдиного аналітичного фреймворку. Результати дослідження демонструють, що вимоги до бюджетування суттєво відрізняються залежно від стадії розвитку технологій і потребують диференційованої логіки бюджетування, різних резервних структур, фінансових механізмів та інтенсивності управління. Початкові стадії інноваційних та R&D-проєктів потребують високогнучкого фінансування зі збільшеними резервами на непередбачувані витрати, тоді як пізніші стадії вимагають структурованого фінансування впровадження та посилених механізмів екосистемного управління.

Наукова новизна полягає у розробленні інтегрованого фреймворку гнучкого бюджетування, який поєднує TRL-орієнтований розвиток технологій, механізми управління, логіку фінансування, резервний менеджмент і координацію інноваційних екосистем. Запропонований фреймворк може бути застосований у R&D-проєктах, проєктах Horizon Europe, університетсько-бізнесових партнерствах, стартап-екосистемах та інших колаборативних інноваційних середовищах.

ПОШИРЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ: АНАЛІЗ БАР’ЄРІВ ДО ПРИДБАННЯ

Леандру ФЕРРЕЙРА — 2026-05-31

Інновації та перехід до екологічніших моделей економіки є критично важливими для забезпечення сталого майбутнього планети та наступних поколінь. Транспортний сектор, на який припадає 25% викидів парникових газів, шукає рішення для подолання цієї проблеми. Електромобілі можуть стати частиною такого рішення. Це дослідження має на меті вивчити бар’єри до придбання електромобіля, зокрема вартість, запас ходу, надійність двигуна, довіру до акумулятора, нестачу інформації, недостатність стимулів (фінансових і фіскальних), брак інфраструктури, тривалість заряджання та недостатній рівень знань про електромобілі, визначені в науковій літературі. Попереднє опитування стало важливим етапом для розроблення інструменту збору даних (онлайн-анкетування), що дозволило визначити, які саме чинники є найбільш значущими для вибірки та чи по-різному вони сприймаються залежно від демографічних характеристик. Результати засвідчили, що саме «вартість» є найчастіше згадуваним чинником, у зв’язку з чим також запропоновано низку рекомендацій для учасників галузі.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Оксана Вадимівна ШАТІЛО — 2026-05-31

У статті проаналізовано показники глобальних індексів застосування цифрової трансформації в економіці України за 2023–2025 рр., що дозволило оцінити позиції країни у світовому цифровому середовищі. Встановлено, що Україна увійшла до групи світових лідерів цифрової трансформації державного сектору за результатами звіту GovTech Maturity Index (GTMI) 2025, що свідчить про високий рівень розвитку цифрових публічних сервісів та інституційної спроможності. Систематизовано дані Індексу цифрової трансформації регіонів України за 2025 рік, що дало змогу визначити ключові напрями цифровізації на регіональному рівні. Виявлено, що найвищі результати регіони продемонстрували у сферах цифровізації публічних послуг, розвитку цифрової інфраструктури та цифрових навичок населення.

Проаналізовано розвиток електронної торгівлі на підприємствах за видами економічної діяльності у 2022–2024 рр., а також її залежність від розміру підприємств за кількістю зайнятих працівників, включно з оцінкою рівня доступу до мережі Інтернет. Розраховано темпи зростання використання інформаційно-комунікаційних технологій у різних галузях економіки, що дозволило виявити загальну позитивну динаміку цифровізації бізнесу. На основі проведеного аналізу запропоновано ключові інструменти цифрової трансформації, спрямовані на підвищення ефективності функціонування підприємств, їх конкурентоспроможності та адаптивності до сучасних викликів.

РИНОК ПОСЛУГ СИСТЕМНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ІТ-РІШЕНЬ В УКРАЇНІ: ПОТОЧНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Володимир Павлович КУКОБА — 2026-05-31

У статті узагальнено ключові результати дослідження ринку системної інтеграції ІТ в Україні — сектору, сформованого компаніями, що поєднують апаратне забезпечення, програмні продукти та мережеві компоненти у цілісні технологічні екосистеми для підвищення ефективності діяльності бізнесу. Метою дослідження є визначити на основі аналізу тенденцій змін ринку СІ в Україні ключові проблеми діяльності та виокремити напрями розвитку підприємств-інтеграторів для забезпечення зростання даної сфери економіки. Наукове дослідження базується на використанні комплексу наукових методів: методі системного аналізу; методі порівняльного аналізу; структурно логічному методі аналітичних джерелах; розрахунково-аналітичному методі і методі експертних оцінок; методах економічного, статистичного, по-рівняльного і графічного аналізу. Попри повторювані шоки — світовий фінансовий спад, пандемію COVID 19 та повномасштабне вторгнення росії — ринок зберіг позитивну довгостро-кову траєкторію розвитку. За даними Державної служби статистики Украї-ни, його обсяг зріс з 61,0 млрд грн у 2015 році до 199,2 млрд грн у 2024 ро-ці. Основна ділова активність зосереджена у видах економічної діяльності за КВЕД 62.01, 62.02, 62.03 та 62.09, на які сукупно припадає близько 80 % доходів провідних системних інтеграторів. Порівняння загальних ринкових показників із результатами діяльності провідних компаній свідчить про роз-біжні траєкторії зростання, що відображає фрагментований, але конкурентний характер ринку. Загалом дослідження підкреслює стійкість сектору та його зростаючу роль в умовах підвищеного попиту на кібербезпеку, хмарні сервіси та модернізацію критичної інфраструктури. Отримані результати можуть бути використані ІТ інтеграторами для стратегічного планування та оцінки інвестиційних ризиків, а також органами публічної влади, відповідальними за формування національної політики цифровізації.

ЕНТРОПІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ АГРОТРЕЙДИНГУ УКРАЇНИ: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АДАПТИВНА СТІЙКІСТЬ

Марія Анатоліївна ТЕПЛЮК — 2026-05-31

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти ентропійного розвитку логістичної системи агротрейдингу в Україні в умовах трансцендентності зовнішнього середовища. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня невизначеності, посиленням геополітичних ризиків, інфраструктурними обмеженнями та масштабними глобальними економічними трансформаціями, які безпосередньо впливають на ефективність функціонування аграрного сектору та логістичних ланцюгів постачання. Метою дослідження є обґрунтування впливу ентропійних процесів на логістичну систему агротрейдингу та визначення ключових напрямів її адаптивної трансформації в сучасних умовах. Методологічну основу становлять системний підхід, що дозволяє розглядати логістичну систему як складну динамічну структуру, а також методи економіко-математичного моделювання, аналізу і синтезу, статистичні та порівняльні методи. У результаті встановлено, що логістична система агротрейдингу України функціонує в умовах підвищеної ентропії, яка проявляється у дестабілізації товарних потоків, зростанні витрат, трансформації транспортних маршрутів і підвищенні логістичних ризиків. У дослідженні обґрунтовано доцільність застосування антиентропійних механізмів, серед яких ключовими є диверсифікація ринків збуту, розвиток мультимодальних перевезень, модернізація інфраструктури та впровадження цифрових технологій, включаючи інструменти штучного інтелекту. Наукова новизна полягає у формуванні концептуальної моделі ентропійного розвитку логістичної системи з урахуванням трансцендентних факторів впливу. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх використання для розробки ефективних стратегій управління агрологістикою, підвищення стійкості логістичних процесів та зміцнення конкурентних позицій України на світовому аграрному ринку.

КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА УПРАВЛІННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-ІГРОВА КООРДИНАЦІЯ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЄЮ КРАЇН

Олена Валеріївна ЖИТКЕВИЧ — 2026-05-31

У статті досліджується роль теорії ігор та кооперативного управління в системах макроекономічного управління декарбонізацією країнами. Запропоновано концептуальну основу для декарбонізації – спільного планування, прогнозування та компенсування (D-CPFR), а також концептуальну інтеграцію кластеризації країн, механізмів прогнозування на основі штучного інтелекту та структур міждержавної співпраці.

У рамках запропонованого підходу процеси декарбонізації формалізуються як багаторівнева система стратегічної взаємодії, яка поєднує аналітичне групування країн за допомогою кластеризації та нелінійного прогнозування на основі моделей нейронних мереж. Це дозволяє краще дослідити приховані структурні зв'язки між економічними, енергетичними та інституційними факторами, а також адаптувати моделі до конкретних груп країн.

З точки зору теорії ігор, модель пропонується інтерпретувати як багаторівнева кооперативна гра з неповною інформацією, в якій країни формують стратегії декарбонізації з урахуванням власних обмежень, очікуваних вигод та стратегічної поведінки інших учасників системи. Водночас внутрішньокластерна взаємодія країн набуває форми коаліційної співпраці, тоді як міжкластерна співпраця країн характеризується асиметричною динамікою, включаючи трансфер технологій, інвестиційні потоки та розподіл ризиків. Науковий внесок дослідження полягає в розширені концепції CPFR орієнтоване на глобальне управління декарбонізацією та формалізації внутрішньокластерної та міжкластерної взаємодії як кооперативної гри між країнами. Практичне значення моделі полягає в підтримці міжнародної координації кліматичних питань, підтримці інвестиційної співпраці та розробці адаптивних стратегій низьковуглецевого розвитку на макрорівні.

ВИМІРЮВАННЯ РИЗИКУ ДЛЯ РЕЗУЛЬТУЮЧИХ ПОКАЗНИКІВ НЕЧІТКИХ БЮДЖЕТІВ ПІДПРИЄМСТВА

Олексій Станіславович КОЦЮБА — 2026-05-31

Стаття присвячена проблемі вимірювання ризику для результуючих показників бюджетів підприємства, значення статей яких описуються нечіткими оцінками (числами). Якщо початкові бюджетні параметри задаються нечіткими оцінками, то й результуючі бюджетні показники також будуть нечіткими оцінками.

Наявні підходи і методи на основі теорії нечітких множин створюють передумови для ефективного розв'язання широкого спектра економіко-управлінських задач у сфері бізнесу. Водночас “незамкненість” нечітко-множинної методології зумовлює актуальність розвитку нечітко-множинних методів і інструментів кількісного оцінювання ступеня ризику. Серед іншого в контексті проблематики ризик-аналізу нечітких бюджетів інтерес становить метод вимірювання ризику на основі репрезентативних значень.

У роботі запропоновано варіант зазначеного методу, для якого репрезентативні значення нечіткої оцінки аналізованого економічного показника визначаються на основі середньої точки середнього інтервалу. За допомогою імітаційного прикладу здійснено його апробацію. Результати апробації запропонованої методичної розробки та її зіставлення з альтернативними варіантами підтверджують її перспективність.

Перспективним напрямом подальших досліджень у межах окресленої в роботі проблематики є формування цілісного методичного інструментарію вимірювання ризику у системі бюджетування діяльності підприємства на основі нечітко-множинної методології.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ

Андрій Миколайович ЖОРНЯК — 2026-05-31

У статті досліджено модернізацію державної політики соціальної інтеграції осіб з інвалідністю в Україні в умовах воєнної економіки та інституційних трансформацій. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації системи соціального захисту до сучасних соціально-економічних і безпекових викликів, спричинених повномасштабною війною.

Метою дослідження є аналіз нормативно-правового та інституційного забезпечення соціальної інтеграції осіб з інвалідністю, а також визначення напрямів удосконалення державної політики відповідно до міжнародних стандартів та потреб воєнного часу. У роботі використано системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та нормативно-правовий методи дослідження.

Встановлено, що чинна система державного регулювання характеризується фрагментарністю нормативно-правового забезпечення, недостатньою координацією між інституціями та обмеженою ефективністю практичної реалізації в умовах воєнної економіки та інституційних трансформацій. Водночас визначено позитивні тенденції розвитку безбар’єрного середовища, цифровізації соціальних послуг та імплементації міжнародних стандартів інклюзії.

Обґрунтовано, що подальша модернізація державної політики має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, інклюзивності, міжсекторальної взаємодії та цифрової трансформації соціальної сфери. Результати дослідження можуть бути використані при вдосконаленні законодавства та формуванні державної політики у сфері соціальної інтеграції осіб з інвалідністю.

МОДЕЛЬ HUDERIA ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ

Антон Сергійович ОСЬМАК — 2026-05-31

У статті досліджено модель HUDERIA як концептуальну основу формування державної політики управління ризиками штучного інтелекту в Україні. Проаналізовано сучасні виклики цифрової трансформації публічного управління, пов’язані з інтеграцією AI-систем, зокрема ризики алгоритмічної упередженості, непрозорості рішень і порушення прав людини. Розкрито теоретико-методологічні засади моделі HUDERIA та її роль у забезпеченні комплексного оцінювання впливу штучного інтелекту з урахуванням правових, етичних і технологічних аспектів. Виявлено, що у світовій практиці сформовано різноманітні ризик-орієнтовані підходи, проте HUDERIA характеризується високим рівнем системності та людиноцентричності. Встановлено відсутність інституціоналізованих механізмів оцінювання ризиків AI у публічному управлінні України, що зумовлює необхідність адаптації міжнародного досвіду. Обґрунтовано доцільність імплементації HUDERIA як інструменту підвищення якості державної політики та забезпечення балансу між інноваціями і захистом суспільних цінностей. Визначено перспективи розвитку моделі у межах концепції синтетичного управління.

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

Беата ГРЕБЛЯУСКІЄНЕ — 2026-05-31

У статті досліджується вплив зростаючого культурного різноманіття працівників на організаційну культуру сучасних організацій. Попередні дослідження переважно зосереджуються на проблемах міжкультурної комунікації та практиках управління різноманіттям, тоді як трансформація організаційної культури в умовах посилення мультикультуралізму залишається недостатньо вивченою. Дослідження спрямоване на заповнення цієї прогалини шляхом аналізу того, як культурне різноманіття впливає на комунікаційні практики, інтеграцію працівників, норми співпраці та процеси організаційного розвитку. У дослідженні використано якісний підхід із застосуванням напівструктурованих інтерв’ю, проведених у мультикультурній організації, що характеризується культурно різноманітним персоналом та міжнародними програмами стажування. Результати свідчать, що культурне різноманіття найвиразніше проявляється у формальних і неформальних комунікаційних контекстах, впливаючи на ставлення до роботи, стилі прийняття рішень, міжособистісні відносини, вирішення конфліктів та щоденну взаємодію працівників. Культурне різноманіття позитивно сприяє креативності, адаптивності, інноваційності та розширенню підходів до розв’язання проблем. Водночас за відсутності належного управління воно може спричиняти комунікаційні бар’єри, непорозуміння, міжособистісну напругу, зниження згуртованості та неузгодженість у практиках співпраці. Дослідження показало, що інтеграція працівників часто відбувається через неформальну взаємодію та колегіальну підтримку. Хоча такі спонтанні практики інтеграції сприяють інклюзивності та міжособистісній довірі, без організаційної координації вони можуть бути фрагментарними та непослідовними. Тому ефективна адаптація працівників потребує збалансованого поєднання механізмів неформальної соціалізації та формальних організаційних практик, зокрема наставництва, рефлексивних зустрічей, командоутворювальних заходів і чітко визначених комунікаційних правил. Результати дослідження підкреслюють важливість системного управління організаційною культурою в мультикультурному середовищі. Формалізація та документування організаційних цінностей, комунікаційних стандартів і практик інтеграції є необхідними для збереження культурної безперервності, зміцнення організаційної пам’яті та забезпечення ефективного трансферу знань у культурно різноманітних організаціях.

REPUTATION CUBE: МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕПУТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Олена Георгіївна ДЕРЕВ’ЯНКО — 2026-05-31

У статті досліджено проблематику стратегічної реалізації репутаційного потенціалу підприємства в умовах цифрової економіки, інформаційної турбулентності та зростання соціальної невизначеності. Обґрунтовано, що в сучасному бізнес-середовищі репутація перестає бути виключно комунікаційною або іміджевою категорією та трансформується у стратегічний нематеріальний ресурс, здатний впливати на конкурентоспроможність, організаційну стійкість і взаємодію зі стейкхолдерами. Метою статті є розроблення концептуальної моделі стратегічної реалізації репутаційного потенціалу підприємства на основі тривимірної матриці Reputation Cube. Методологічною основою дослідження є поєднання системного підходу, концептуального моделювання, stakeholder approach, теорії соціального капіталу та концепції dynamic capabilities. У статті запропоновано трактування репутаційного потенціалу як граничної здатності підприємства формувати та підтримувати цільову реакцію стейкхолдерів у процесі соціальної взаємодії. Розроблено модель Reputation Cube, яка інтегрує три параметри: репутаційний потенціал підприємства, опір соціального середовища та якість репутаційного менеджменту. Обґрунтовано категорії репутаційної енергії та репутаційного опору як чинників поширення або розсіювання довіри в соціальному просторі. Сформовано типологію стратегічних сценаріїв реалізації репутаційного потенціалу та визначено ключові вектори управління репутаційною взаємодією. Апробація моделі на прикладі українських підприємств підтвердила, що в умовах війни та високої невизначеності репутація виконує функцію не лише ринкового позиціонування, а й підтримання соціальної стійкості та організаційної адаптивності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання Reputation Cube як інструменту стратегічної діагностики, сценарного аналізу та виявлення латентних репутаційних ризиків підприємства.