СТАН, ПРОБЛЕМИ І ЧИННИКИ ГАЛЬМУВАННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-АКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ

Анотація

Аналіз бізнес-активності та інноваційності в підприємницькому середовищі серед різних країн світу показує на те, що спостерігається пряма залежність між розвиненістю підприємницького середовища та наявністю відповідної інфраструктури, якістю державного регулювання, забезпеченістю широкого кола відповідних фінансово-інвестиційних інструментів. При цьому умови функціонування бізнес-структур та соціально-економічної сфери України у 2022 році під дією повномасштабної військової агресії РФ суттєво ускладнились. Відсутність безпечних умов праці для інвесторів та бізнесменів під час війни унеможливлює перезапуск економіки, впроваджуючи навіть найбільш прогресивне законодавство і стандарти ЄС на прозорих, антикорупційних засадах. Україні для відновлення і перемоги у війні необхідно задіяти ефективні інструменти активізації вітчизняних бізнес-структур. На думку автора, найбільш актуальними і дієвими є: 1) забезпечення інституціональною спроможністю державних і політичних органів влади мілітарно на достатньому рівні комплексного, повноцінного функціонування сектору безпеки й оборони; соціальний захист населення для виживання в умовах військових дій та післявоєнного відновлення; бізнес-структурам – надання можливості функціонувати під час війни з відповідною працюючою інфраструктурою (зв’язок, інтернет, транспорт і транспортні мережі, водопостачання, електроенергія, наявність різних видів палива й сировини, функціонуючою платіжною системою, товарним, валютним і фінансовим ринками тощо); 2) переосмислення і структурна зміна вітчизняної економіки, трансформування її від сировинно-аграрного типу на стратегічно орієнтовану, динамічну, мілітарно-промислову та інноваційну економіку, яка в значній мірі буде самодостатньою по базовому безпековому, інфраструктурному й соціальному забезпеченні; 3) завдяки угоді про відкриття ринків з ЄС реалізація можливостей для вітчизняних підприємств пошуку нових ринків збуту і закріплення на них за допомогою відсутності квот і мит, тому доцільною є розбудова нових заводів поруч з кордоном ЄС зі зручною логістикою із залученням в тому числі тимчасово переміщених осіб з націленістю на охоплення закордонного ринку.